Глива – пластинчастий деревний гриб з родини плевротових (Pleurotaceae). Серед глив є їстівні та неїстівні види, неїстівні гливи не споживаються через їх жорстку м’якоть, отруйних представників серед них немає. В Україні зустрічаються такі види їстівних глив: глива звичайна (Pleurotus ostreatus), глива ріжкоподібна (Pleurotus cornucopiae) та глива легенева (Pleurotus pulmonarius). Крім того гливи вирощують культивують в промислових масштабах, неважко виростити гливи й у себе вдома. Вирощувати гливи можна на пеньках та колодках дерев листяних порід а також на субстратах. Велика поширеність та доступність цих грибів зробила їх досить популярними. Самою смачною та поширеною гливою є глива звичайна.

Гливи містять в собі велику кількість корисних білків, жирів, вуглеводів, мінералів (залізо, йод, калій, кальцій) та вітамінів (В, С, Е, D2). Вони справляють позитивний вплив на організм людини та мають лікарські властивості. Споживання глив знижує рівень холестерину в крові людини, сприяє виведення з організму важких та радіоактивних металів, а також чинить анти бактерицидну дію.

Всі їстівні гливи відносяться до 4 категорії. Споживаються гливи лише в молодому віці, з віком їх м’якоть набуває жорсткої консистенції, готувати їх рекомендується після попереднього 10-ти хвилинного відварювання. Використовуються гливи з приготуванні перших та других страв, різноманітних салатів та закусок, молоді гливи ідеально підходять для маринування та засолки.