Pleurotus ostreatus, Глива звичайна
Синоніми і застарілі назви
- Pleurotus floridanus Singer, 1946
- Pleurotus columbinus Quél., 1881
Опис
Шапка діаметром 3 – 25 см, округла, спочатку випукла, ракушко-подібна, з завернутим донизу краєм, пізніше лійкоподібна, вухоподібна, з прямим, або завернути донизу чи догори краєм. Суміжні шапки утворюють тісні віялоподібні зростки. Поверхня шапки гладка, матова, спочатку голубувато-сіра, темно-сіра, пізніше білувата, жовтувата, попеляста, в зрілих бурувата, бруднувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі або середньої густоти, набігають на ніжку, спочатку білі, пізніше сіруваті, в зрілості жовто-бурі.
Споровий порошок білуватий або рожевуватий. Спори 8-13 * 3-4 мкм, еліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею.
Ніжка довжиною 1 – 3 см, діаметром 1 – 2 см, коротка, іноді зовсім відсутня, ексцентрична, бокова, циліндрична, викривлена, світла, часто з повстяним опушенням біля основи.
М’якоть спочатку щільна, м’ясиста, в ніжці тверда, жорстка, пізніше тверда, жорстка, гумова і в шляпці, біла, з легким приємним грибним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії, з хорошими харчовими властивостями. В їжу використовуються лише молоді екземпляри, та лише шляпки. Споживається вареним, смаженим, маринованим, соленим. Читати більше про приготування глив.
Середовище і розповсюдження
Росте з початку жовтня до самих морозів (до кінця листопада, або середини грудня), а також весною відразу після сходу снігу, до кінця березня, в листяних та змішаних лісах, в парках, в посадках, в садах, в дворах, на мертвій та ослабленій деревині листяних порід, частіше на горіхах, тополях, рідше на осиках, грабах, вербах, масово, групами, щорічно.
Зустрічається по всій території України. Вирощується штучно у всьому світі, в промислових маштабах, на субстраті з соломи або з деревної стружки.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Глива ріжкоподібна (Pleurotus cornucopiae), має світліше забарвлення шляпок, та коротші пластинки, які менш набігають на ніжку.
- Глива легенева (Pleurotus pulmonarius), має світліше забарвлення шляпок, тонші, менш м’ясисті плодові тіла, та росте з середини весни до осені, а не наприкінці осені та на початку весни.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — с. 94—95
- Сухомлин, М. М. Гриби України : Атлас-довідник / М. М. Сухомлин, В. В. Джаган ; Рец. Д. В. Лукашов, Н. А. Бісько ; Наук. ред. В. П. Гелюта. — 2-е видання. — К. : КМ-БУКС, 2017. — с. 99–100