Lepista glaucocana
Синоніми і застарілі назви
- Tricholoma glaucocanum Bres., 1881
- Gyrophila nuda var. glaucocana (Fr.) Quél., 1886
- Tricholoma nudum var. glaucocanum (Bres.) L. Corb., 1929
- Rhodopaxillus glaucocanus (Bres.) Singer, 1943
- Clitocybe glaucocana (Bres.) H.E. Bigelow & A.H. Sm., 1969
- Lepista nuda var. glaucocana (Bres.) Krieglst., 1991
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (20) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, випукла, з підігнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, з невеличким бугорком або вдавлена посередині, з гладеньким, опущеним краєм. Поверхня шапки гола, білувато-лілувата, сірувато-лілувата, сірувато-бузкова.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, тонкі, прирослі, іноді майже вільні, сірувато-лілуваті, сірувато-кремові.
Споровий порошок рожевуватий. Спори 6,5-8,5 * 3,5-5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою або дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 4 – 8 см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична, іноді булавовидно розширена біля основи, щільна, волокниста, гола або з тонким борошнистим нальотом, того ж кольору, що й пластинки.
М’якоть щільна, м’ясиста, білувата або сірувата, з легким фруктовим або квітковим запахом.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання (відвар злити), вареним, смаженим, маринованим, соленим.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця листопада, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на узліссях, на листяній та хвойній підстилці, групами, може утворювати “відьмині кільця”.
Зустрічається в Лівобережному Злаково-лучному Степу.
Схожі види
Лепіста фіолетова (Lepista nuda), відрізняється дещо меншими розмірами плодових тіл, та темнішою поверхнею шапки.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 177