Leccinum oxydabile, Підберезник рожевіючий

Leccinum roseofractum1 Підберезник рожевіючий
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Сім’я: Болетові (Boletaceae)
Рід:  Бабка (Leccinum)
Повна назва: Leccinum oxydabile (Singer) Singer, 1947

Їстівний, 2 категорія

    Синоніми

  • Krombholzia oxydabilis Singer, 1938
  • Boletus scaber var. oxydabilis (Singer) Vassilkov, 1948
  • Krombholziella oxydabilis (Singer) Sutara, 1982
  • Boletus aurantiacus f. percandidus (Vassilkov) Vassilkov, 1970
  • Leccinum roseofractum Watling, 1968

    Опис   

   Шапка діаметром 5 – 7 см, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з тупим краєм. Поверхня шапки гладка, гола, білувато-бура, іноді з жовтим плямами.

Гіменофор трубчастий, спочатку білуватий, пізніше сіруватий. Пори дрібні, округлі.

Споровий порошок оливково-коричневий.

Ніжка висотою 5 – 20 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, злегка потовщена біля основи,  щільна, суцільна, поздовжньо-волокниста, сіра або сірувата, покрита дрібними сіро-бурими лусочками. В місцях дотику покривається рожевими плямами.

М’якоть в шляпці м’ясиста, в ніжці спочатку щільна, пізніше тверда, волокниста, біла, сірувата, на зрізі швидко спочатку рожевіє, пізніше темніє, з приємним запахом та смаком.

Їстівний гриб 2 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, соленим, сушеним.


    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до жовтня, в листяних березових та змішаних з березою лісах, на узліссях, на сонячних галявинах, в траві та на ґрунті, поблизу боліт, серед моху, біля торфовищ, невеликими групами.

Інформації про розповсюдження в Україні немає.


    Схожі види

Підберезник болотяний (Leccinum holopus) має дещо світліше забарвлення та не рожевіє та зрізі та в місцях дотику.

Leccinum roseofractum