Xerocomus subtomentosus, Моховик зелений, Решітка
Синоніми і застарілі назви
- Boletus subtomentosus L., 1753
- Leccinum subtomentosum (L.) Gray, 1821
- Rostkovites subtomentosus (L.) P. Karst., 1881
- Versipellis subtomentosus (L.) Quél., 1886
- Suillus subtomentosus (L.) Kuntze, 1898
- Ceriomyces subtomentosus (L.) Murrill, 1909
-
Xerocomopsis subtomentosus (L.) Reichert, 1940
- Xerocomus subtomentosus f. xanthus E.-J. Gilbert, 1931
- Xerocomus flavus Singer & Kuthan, 1976
Опис
Шапка діаметром 3 – 5 (10) см, спочатку напівсферична, випукла, пізніше випукло-розпростерта. Поверхня шапки гладка, суха, замшева, матова, тонко-повстиста, з віком гола, коричнево-червона, бордово-коричнева, сірувато-жовтувата, оливково-коричнева.
Гіменофор трубчастий, прирослий. Пори великі, кутасті, з нерівними краями, спочатку жовті, пізніше оливково-жовті, зеленувато-жовті, зеленувато-коричневі.
Споровий порошок охряно-коричневий або буро-оливковий. Спори 12-14 * 5-5,5 мкм, видовжено-овальної форми, жовтуваті.
Ніжка висотою 6 – 10 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична або потоншена донизу, біля основи зазвичай звужена, спочатку суцільна, пізніше часто з порожнинами, зернисто-волокниста, жовта, жовтувато-коричнева, іржаво-коричнева, жовтувато-червонувата, білувата.
М’якоть щільна, біла, білувата, в ніжці жовтувата, під шкіркою червонувата, на зрізі кольору не змінює, або злегка синіє, добра на смак, в шапці злегка гіркувата, з приємним грибним запахом.
Їстівний гриб 3 категорії. Використовується вареним, смаженим, маринованим, сушеним. Після відварювання поверхня шапки набуває блідо-темно-зеленого кольору (характерна ознака).
Середовище і розповсюдження
Росте з початку липня до кінця вересня, в листяних, змішаних, рідше в хвойних лісах, невеликими групами.
Розповсюджений по всій території України.
Галерея
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 35 – 36