Xylobolus frustulatus, Ксилобол панцерний
 |
Ксилобол панцерний | ||
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Руссуальні (Russulales) | ||
| Сім’я: | Стереумові (Stereaceae) | ||
| Рід: | Ксилобол (Xylobolus) | ||
| Повна назва: | Xylobolus frustulatus (Pers.) Boidin, 1958 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Thelephora frustulata Pers., 1801
- Auricularia frustulata (Pers.) Mérat, 1821
- Stereum frustulosum Fr., 1838
- Stereum frustulatum (Pers.) Fr., 1838
- Xerocarpus frustulosus (Fr.) P. Karst., 1882
- Xerocarpus frustulatus (Pers.) P. Karst., 1882
- Thelephora sinuans Pers., 1822
Опис
Плодові тіла багаторічні, розпростерті, іноді утворюють невеликі відгини, товщиною 1 – 2 мм, хвилясті, дерев’янисті, розтріскані на частини, щільно прирослі до субстрату, гладенькі, з темно-коричневими або іноді з майже чорними краями.
Гіменофор гладенький або зморшкуватий чи бородавчастий, червонувато-коричневий, оранжево-коричневий, сіруватий, покритий нальотом.
Споровий порошок білуватий. Спори 3,5-6,5 * 2,5-4 мкм, яйцевидної або еліпсовидної форми, безбарвні.
Тканина тонка, жорстка, дерев’яниста, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на протязі всього року на повалених стовбурах та паразитує на живих стовбурах дуба, на ділянках без кори.
Зустрічається в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея
 |
 |
 |
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 37.