Volvariella volvacea

Volvariella volvacea Вольварієла вольвова
(Солом’яний гриб) 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Плютеєві (Pluteaceae)
Рід: Вольварієла (Volvariella)
Повна назва: Volvariella volvacea (Bull.) Singer, 1951

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Volvaria volvacea (Bull.) P. Kumm., 1871
  • Volvariopsis volvacea (Bull.) Murrill, 1917
  • Amanita virgata (Pers.) Pers., 1797
  • Vaginata virgata (Pers.) Gray, 1821
  • Volvaria virgata (Pers.) Quél., 1873

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 15 см, спочатку дзвониковидна або конусовидна, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з опущеним, з віком розірваним краєм. Поверхня шапки спочатку волога, пізніше суха, бархатиста, волокниста, сірувата, сіро-коричнювата, в центрі темніша, бура або чорно-бура.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, білуваті, світло-рожевуваті, рожевуваті.

Споровий порошок рожевий. Спори 5,5-10 * 3,5-6 мкм, еліпсовидної, яйцевидної або майже округлої форми, з гладкою поверхнею, світло-рожеві.

Ніжка висотою 5 – 15 см, діаметром 1 – 1,5 см, циліндрична, потовщена біля основи, волокниста, білувата. Вольва вгорі коричнювата, внизу білувата.

М’якоть щільна, біла, без вираженого запаху.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим. Споживати не рекомендується, через велику схожість з смертельно отруйними видами роду Amanita.


    Середовище і розповсюдження

Росте влітку та восени, в садах та парках, рідше в лісах, на багатих органікою ґрунтах, на купах гною, на купах рослинних та деревних залишків, на купах гнилої соломи, на купах гнилого хмизу, поодинці та групами, рідко.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу та в Лівобережному злаково-лучному Степу. Дуже ціниться та вирощується штучно на органічних субстратах в Південно-Східній Азії.


    Схожі види

Смертельно отруйні Мухомор вонючий (Amanita virosa), Мухомор білий (Amanita verna) та Бліда поганка (Amanita phalloidesзовнішньо дуже схожі. Відрізняються насамперед наявністю кільця, білими, не рожевіючими з віком пластинками та кольором поверхні шапки.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 266 – 267
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — с.9