Volvariella hypopithys
Синоніми і застарілі назви
- Volvaria hypopithys (Fr.) Fr., 1874
- Volvaria plumulosa Lasch ex Quél., 1878
- Volvaria parvula var. biloba Massee, 1893
Опис
Шапка діаметром 1 – 7 см, спочатку конусовидна, пізніше широко-дзвониковидна або випукло-розпростерта, часто з широким тупим горбочком в центрі. Поверхня шапки суха, волохата, радіально-волокниста, біла, білувата, брудно-біла, брудно-кремова, сіро-охряна.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше рожевуваті, рожеві, коричнево-рожеві.
Споровий порошок рожевий. Спори 5-8 * 3,5-5 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми, з гладкою поверхнею, з краплею, світло-рожеві.
Ніжка висотою 2,5 – 7 см, діаметром 0,2 – 0,6 см, циліндрична, гладенька, біла, або блідо-жовтувата. Вольва біла або блідо-жовтувата, з лопатевидним краєм.
М’якоть біла, брудно-біла або блідо-жовтувата, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Однак харчової цінності немає через свою рідкісність, та ймовірність спутати з отруйними представниками роду Amanita.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до кінця вересня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, на вологих ділянках, на рослинних залишках, в траві, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі. Занесений до офіційного переліку рідкісних рослин Київської області.
Схожі види
Смертельно отруйні Мухомор вонючий (Amanita virosa), Мухомор білий (Amanita verna) та Бліда поганка (Amanita phalloides), відрізняються розмірами плодових тіл, наявністю кільця, білими, не рожевіючими з віком пластинками, та наявністю бульбоподібного потовщення біля основи.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 267