Urnula craterium
Синоніми і застарілі назви
- Peziza craterium Schwein., 1822
- Cenangium craterium (Schwein.) Fr., 1828
- Scypharia craterium (Schwein.) Quél., 1886
- Geopyxis craterium (Schwein.) Rehm, 1894
- Dermatea craterium (Schwein.) Rehm, 1894
- Sarcoscypha craterium (Schwein.) Bánhegyi, 1938
Опис
Плодове тіло діаметром 2 – 8 см, висотою 4 – 10 см, спочатку еліпсовидне, яйцевидне, майже закрите, пізніше розкривається до глибоко-чашовидного, глибоко-келиховидного, біля основи звужене в невелику псевдоніжку, з нерівним, з віком розтрісканим краєм, з дрібними напівокруглими пелюстками на краях. Гіменофор розташований на внутрішній поверхні. Зовнішня поверхня стерильна, матова, бархатисто-волосиста, буро-чорна, чорна.
Гіменофор гладенький, на дні чаші злегка зморшкуватий, матовий, спочатку оливково-коричнюватий, пізніше, чорно-бурий, чорний.
Споровий порошок білуватий. Аски 400-500 * 14-15 мкм, циліндричної форми, 8-ми спорові. Спори 25 – 35 * 10 -14 мкм, видовжено-еліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею.
Ніжка несправжня, висотою 2 – 5 см, діаметром 0,5 – 1 см, звужена до основи, майже повністю занурена в листовий опад, поздовжньо зморшкувата, чорно-бура.
М’якоть тонка, щільна, шкіряста, двошарова, без запаху, з неприємним смаком. Верхній шар світлий, сірувато-коричневий, нижній чорно-бурий.
Неїстівний гриб, харчової цінності немає через неприємний смак.
Середовище і розповсюдження
Росте ранньої весни, з середини березня до середини квітня, в листяних та змішаних лісах, на гнилій, зануреній в ґрунт деревині листяних порід, поодинці та скупченими групами, рідко.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Правобережному Лісостепу.