Tyromyces lacteus

Tyromyces lacteus Тироміцес молочно-білий
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Поліпорові (Polyporaceae)
Рід: Тироміцес (Tyromyces)
Повна назва: Tyromyces lacteus (Fr.) Murrill, 1907

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Bjerkandera lactea (Fr.) P. Karst., 1881
  • Hemidiscia lactea (Fr.) Lázaro Ibiza, 1916
  • Leptoporus lacteus (Fr.) Pat., 1903
  • Oligoporus lacteus (Fr.) Gilb. & Ryvarden, 1985
  • Polyporus lacteus Fr., 1821
  • Polystictus lacteus (Fr.) Bigeard & H. Guill., 1913
  • Postia lactea (Fr.) P. Karst., 1881
  • Spongiporus lacteus (Fr.) Aoshima, 1966
  • Tyromyces lacteus var. stramineus Corner, 1989

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок, іноді майже розпростерті.

Шапки довжиною 2 – 6 см, шириною 3 – 10 см, товщиною 0,5 – 2 см, напівокруглі, копитовидні, поодинокі або розташовані черепичастими групами, часто з зачатковою ніжкою, в поперечному перерізі тригранні, м’ясисті, водянисті, м’які, при висиханні тверді та ламкі. Поверхня шапок спочатку опушена, пізніше гола, з 1 або 2-ма концентричними смугами, біла, при висиханні жовтувата, сірувато-коричнювата, рудувата. Край тонкий, часто хвилястий або лопатевий, з віком підігнутий.

Гіменофор трубчастий. Трубочки довжино 3 – 8 мм, білі, при висиханні жовтуваті, ламкі. Пори діаметром 0,12 – 0,5 мм, округлі або кутасті, з віком звивисті, зубчасті, розірвані, білі, щільністю 3 – 5 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 3,5-6 * 1-1,5 мкм, циліндричної форми, злегка зігнуті, часто з 2-ма полярно розташованими каплями, з гладенькою поверхнею, безбарвні.

Тканина спочатку м’ясисто-волокниста, водяниста, при висиханні ламка, білосніжно-біла, на зрізі без зональності, кислувата або гіркувата на смак, без вираженого запаху або з солодкуватим запахом в молодому віці.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених стовбурах, на пеньках, на сухих та опалих гілках дерев листяних, іноді хвойних порід, переважно на березі, рідше на дубах, вільхах, ялинах. Спричиняє білу гниль деревини.

Зустрічається в Карпатах.




    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 132 – 133.