Tricholoma sulphureum, Рядовка сірчано-жовта, Рядовка сірчана

Tricholoma_sulphureum_0 Рядовка сірчано-жовта
(Трихолома сірчано-жовта, Рядовка сірчана)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Рядовкові (Tricholomataceae)
Рід: Рядовка (Tricholoma)
Повна назва: Tricholoma sulphureum (Bull.) P. Kumm., 1871

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Gymnopus sulphureus (Bull.) Gray, 1821
  • Gyrophila sulphurea (Bull.) Quél., 1886
  • Tricholoma sulphureum var. coronaria (Pers.) Nuesch, 1923

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, рідко плоско-розпростерта. Поверхня шапки шовковиста, гладенька, іноді дрібно-луската, сірчано-жовта, рідко оливково-жовта, в центрі червонувато-коричнева або сірувато-коричнева.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, товсті, того ж кольору, що й поверхня шапки або зеленувато-жовті, іноді брудно-рожевуваті або бурувато-лілуваті.

Споровий порошок білий. Спори 8-14 * 5-6 мкм, овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,8 – 1,5 см, циліндрична, часто потовщена до основи, суцільна, іноді порожниста, буро-волокниста, того ж кольору, що й поверхня шапки.

М’якоть щільна, жовтувата, з сильним дуже неприємним запахом.

Неїстівний або слабо-отруйний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до кінця жовтня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на ґрунті, на пеньках, групами, рідко.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, та в Карпатах.



     Галерея

Tricholoma_sulphureum_1 Tricholoma_sulphureum_2 Tricholoma_sulphureum_3
Tricholoma_sulphureum_4 Tricholoma_sulphureum_5 Tricholoma_sulphureum_6
Tricholoma_sulphureum_7 Tricholoma_sulphureum_8 Tricholoma_sulphureum_9

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 213