Синоніми і застарілі назви

• Gyrophila imbricata (Fr.) Quél., 1886
• Cortinellus imbricatus (Fr.) Raithelh., 1970
• Tricholoma subimbricatum Velen., 1920

---

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 10 см, м’ясиста, спочатку випукла або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, іноді злегка увігнута, рідко з бугорком посередині. Поверхня шапки гола, біля крає притиснуто-волокниста або волокнисто-луската, рудувато-коричнева, буро-коричнева, іноді з червонуватим відтінком, в центрі темніша, червоно-бура, біля країв світліша.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі зубцем, спочатку білуваті, пізніше кремові, коричнюваті, червонувато-коричнюваті, іноді з темними плямами.

Споровий порошок білий. Спори 5-9 * 3,5-5,5 мкм, овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 6 – 13 см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична, часто розширена біля основи, зігнута або веретеновидна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, вгорі з борошнистим нальотом, внизу волокниста або тонко-пластівчаста, спочатку білувата, біля основи коричнювата, пізніше темніша.

М’якоть щільна, м’ясиста, білувата, з борошняним запахом.

Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання (відвар злити), смаженим, маринованим, соленим.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до кінця листопада, в хвойних та змішаних лісах, з соснами, в молодих сосняках, на освітлених ділянках, поодинці та групами, часто.

Розповсюджений на Правобережному Поліссі, по всьому Лісостепу, та в Лівобережному Злаково-лучному Степу.

---

     Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 217