Trichaptum abietinum, Тріхаптум ялицевий

Trichaptum abietinum1 Тріхаптум ялицевий
(Гіршіопор ялицевий)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Поліпорові (Polyporaceae)
Рід: Тріхаптум (Trichaptum)
Повна назва: Trichaptum abietinum (Pers. ex J.F. Gmel.) Ryvarden, 1972

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Boletus abietinus Pers. ex J.F. Gmel., 1792
  • Polyporus abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Fr., 1821
  • Bjerkandera abietina (Pers. ex J.F. Gmel.) P. Karst., 1881
  • Coriolus abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Quél., 1886
  • Polystictus abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Cooke, 1886
  • Hansenia abietina (Pers. ex J.F. Gmel.) P. Karst., 1889
  • Microporus abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Kuntze, 1898
  • Polystictoides abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Lázaro Ibiza, 1916
  • Hirschioporus abietinus (Pers. ex J.F. Gmel.) Donk, 1933
  • Trametes abietina (Pers. ex J.F. Gmel.) Pilát, 1939
  • Boletus purpurascens Pers., 1796
  • Polyporus dentiporus Pers., 1825
  • Polyporus parvulus Schwein., 1832
  • Polyporus favillaceus Berk. & M.A. Curtis, 1872
  • Physisporus caesioalbus P. Karst., 1883

    Опис   

Плодові тіла розпростерто-відігнуті або у вигляді сидячих шапок, дуже тонкі, шкірясті.

Шапки довжиною 0,5 – 1,5 см, шириною 1 – 3 см, товщиною 0,1 – 0,2 см, бічні, напівокруглі або віяловидні, переважно розташовані черепичастими групами, рідко поодинокі. Поверхня шапок невиразно концентрично-зональна та концентрично-борозниста, волосиста, сіра, з зеленувато-сірими, зеленувато-сіро-коричневими та ліловими зонами, по краю з білою смугою, с суху погоду вицвітає до білуватої, з віком зеленіє від найпростіших водостей та часто обростає мохами. Край гострий, спочатку з ліловим відтінком, пізніше того ж кольору, що й поверхня шапки.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку білувата, пізніше лілувата, блідо-фіолетово-пурпурова, жовтувато-бура. Трубочки короткі, прямі або косі, тонкостінні, з віком з розірваними або зубчасто-розірваними стінками, при висиханні крихкі. Пори діаметром 0,3 – 0,45 мм, спочатку округло-кутасті, пізніше звивисті, лабіринтовидні, щільністю 2 – 3 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 6,5-8 * 3-4 мкм, циліндричної або видовжено-еліпсовидної форми, приплюснуті або зігнуті з одного боку, безбарвні.

Тканина тонка, товщиною до 1 мм, еластична, двошарова, білувата, лілувата, блідо-бурувата, світліша ніж поверхня гіменофору.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до кінця осені, в хвойних ялицевих та ялинових лісах, на повалених стовбурах, на сухих та опалих гілках дерев хвойних порід, переважно ялиці, ялини. Спричиняє інтенсивну білу гниль деревини. Сухі минулорічні плодові тіла зустрічаються на протязі всього року.

Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 202
Trichaptum abietinum2 Trichaptum abietinum3