Синоніми і застарілі назви

• Boletus cervinus Schwein., 1822
• Polyporus cervinus (Schwein.) Fr., 1828
• Polystictus cervinus (Schwein.) Cooke, 1886
• Polystictus cervinus (Schwein.) Sacc., 1888
• Microporus cervinus (Schwein.) Kuntze, 1898
• Trametes cervina (Schwein.) Bres., 1903
• Coriolus cervinus (Schwein.) Bondartsev, 1953
• Coriolellus cervinus (Schwein.) Kotl. & Pouzar, 1957
• Antrodia cervina (Schwein.) Kotl. & Pouzar, 1983
• Funalia cervina (Schwein.) Y.C. Dai, 1996
• Davidia cervina (Schwein.) M. Pieri & B. Rivoire, 2008
• Diplomitoporus cervinus (Schwein.) Spirin & Zmitr., 2008
• Polyporus candidulus Lév., 1846
• Polyporus caroliniensis Berk. & M.A. Curtis, 1849
• Polyporus scarrosus Berk. & M.A. Curtis, 1872
• Polyporus squarrosus Berk. & M.A. Curtis, 1872
• Trametes populina Bres., 1896
• Coriolus orizabensis Murrill, 1912
• Polyporus mali Velen., 1922

    Опис

Плодові тіла розпростерто-відігнуті, розпростерті або мають вигляд бічних сидячих шапок.

Шапки довжиною 1 – 3 см, шириною 2 – 9 см, товщиною 0,3 – 0,7 см, м’якошкірясті, при висиханні коркові, рідко поодинокі, частіше зібрані в черепичасті групи. Поверхня шапок м’яко-опушена, шовковиста або шерстиста, покрита жорсткими волосками, радіально-зморшкувата, слабо-зональна, бліда, кремова, з віком буріє, стає голою. Край шапок тонкий та гострий, іноді хвилястий та слабо потрісканий.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку білувата, пізніше шкіряно-жовта, з віком буріє. Трубочки довжиною близько 5 мм.  Пори діаметром 0,6 – 1,5 мм, округлі або слабо кутасті, часто видовжені або неправильної форми, різні за розміром, щільністю 0,7 – 2 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 5-7 (8) * 2-2,5 мкм, циліндричної форми, трішки зігнуті, безбарвні, з двома каплями. Базидії 12-25 * 4-7 мкм, 4-ох спорові, булавовидної форми. 

Тканина тонка, волокнисто-губчаста, дерев’яниста, при висиханні – коркова, білого кольору або кольору деревини.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте на деревині листяних порід, переважно на грабах, буках, тополях, черешнях, рідше на хвойних породах (на соснах). Спричиняє білу гниль деревини.

Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Західному та Правобережному Лісостепу, в Карпатах.

    Галерея

Автор фото: В. Шульга

    Література

• Арефьев С. П. Дереворазрушающие грибы — индикаторы состояния леса // Вестн. экологии, лесоведения и ландшафтоведения. — Тюмень: Изд-во ИПОС СО РАН, 2000. — Вып. 1. — с. 91–105.
• Бондарцева М.А. Определитель грибов России. Порядок Афиллофоровые. Вып. 2. СПб: Наука, 1998.
• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972., с 186.
• Малышева В.Ф., Малышева Е.Ф.. Высшие базидиомицеты лесных и луговых экосистем Жигулей. – М.; СПб.: Товарищество научных изданий КМК. 2008. – 242 с.