Тапінелла панусовидна
	(Свинуха охряно-жовта, Свинуха підземна)
	Відділ:		Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
	Клас:		Агарикоміцети (Agaricomycetes)
	Порядок:		Болетальні (Boletales)
	Сім’я:		Тапінеллові (Tapinellaceae)
	Рід:		Тапінелла (Tapinella)
	Повна назва:		Tapinella panuoides (Fr.) E.-J. Gilbert, 1931
	Отруйний

    Синоніми і застарілі назви

• Paxillus panuoides (Fr.) Fr., 1838
• Rhymovis panuoides (Fr.) Rabenh., 1844
• Crepidotus panuoides (Fr.) Pilát, 1936
• Plicaturella panuoides (Fr.) Rauschert, 1992
• Serpula panuoides (Fr.) Zmitr. ex Zmitr., 2001

    Опис

Шапка діаметром 4 – 10 (15) см, м’ясиста, віяловидна, язиковидна, іноді сидяча (без ніжки), з тонким, закрученим краєм. Поверхня шапки спочатку тонкоповстиста, пізніше гола, сіро-охряна, охряно-руда, коричнювата, брудно-бура, оливково-бура, іноді бурувато-фіолетова біля основи.

Гіменофор пластинчастий, іноді майже сітчастий. Пластинки прирослі, розгалужені, з перетинками, спочатку кремові, пізніше оливково-жовті, оранжево-жовті.

Споровий порошок бурувато-жовтий, світло-охряний, блідо-коричневий. Спори 4-6 * 3-4 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, світло-жовті.

Ніжка коротка, центральна або ексцентрична, іноді бокова, іноді зовсім відсутня, бархатиста, коричнева або тенмо-бура.

М’якоть м’ясиста, біла, світло-кремова, світло-коричнева, без вираженого запаху.

Отруйний гриб. Містить отруту (лектини), яка при споживанні грибів в малих кількостях не проявляє в організмі ніяких симптомів отруєння, та при споживанні в великих кількостях, а особливо, при регулярному споживанні, має здатність накопичуватися, та призводити до отруєння через великий проміжок часу, руйнуючи еретроцити в крові та порушуючи функцію нирок.

     Середовище і розповсюдження

Росте з липня до вересня, на мертвій деревині хвойних порід, рідко листяних порід, на повалених стовбурах, на обробленій деревині, поодинці та групами, викликає буру гниль деревини.

В Україні зустрічається на Правобережному Поліссі, в Злаково-лучному Степу та в Карпатах.