Синоніми і застарілі назви

• Boletus viscidus L., 1753
• Viscipellis viscida (Linnaeus) Quélet, 1886
• Ixocomus viscidus (L.) Quél., 1888
• Boletopsis viscida (L.) Henn., 1900
• Fuscoboletinus viscidus (L.) Grund & KA Harrison, 1976
• Boletus elbensis Peck, 1872
• Boletus serotinus Frost, 1877
• Boletus sordidus Schwalb, 1891
• Boletus larignus Britzelm., 1893

    Опис

Шапка діаметром 3 – 8 (12) см, спочатку напівсферична, випукла, пізніше випукло-розпростерта, подушковидно-розпростерта, плоско-розпростерта, часто з бугорком посередині. Поверхня шапки гладка, клейка, гола, іноді волокнисто-луската, спочатку брудно-біла, пізніше сіра, з жовтуватим, оливковим, буруватим, фіолетовим, або червонуватим відтінками. Шкірка знімається повністю.

Гіменофор трубчастий, прирослий, іноді злегка спускається на ніжку. Трубочки довжиною 6 – 9 мм. Пори великі, кутасті, в молодості повністю закриті білим плівчастим покривалом, спочатку брудно-білі, пізніше сірувато-коричнюваті, в місцях дотику зеленіють.

Споровий порошок жовто-коричнюватий. Спори 8-14 * 4-5 мкм, веретено-овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 4 – 10 см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, іноді потовщена біля основи, суцільна, з швидко зникаючим кільцем, жовтувато-сірувата, над кільцем сітчаста, нижче кільця клейка, слизиста. Кільце широке, повстяне, біле або жовтувате, швидко зникає.

М’якоть м’яка, м’ясиста, водяниста, в шапці біла або брудно-біла, в ніжці жовтувата або коричнювата, на зрізі синіє або зеленіє, з приємним смаком та запахом.

Їстівний гриб 3  категорії. Використовується після 10-хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, соленим. Перед відварюванням клейку шкірочку зі шляпки бажано знімати.

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до листопада, в молодих модринових насадженнях, групами, рідко.

Рідкісний вид. В Україні зустрічається в Правобережному Лісостепу та на Поліссі, в місцях росту модрини.