Stropharia aeruginosa
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus aeruginosus Curtis, 1774
- Agaricus viridis Huds., 1778
- Pratella aeruginosa (Curtis) Gray, 1821
- Psalliota aeruginosa (Curtis) P. Kumm., 1871
- Mycena virens (Scop.) Quél., 1886
- Geophila aeruginosa (Curtis) Quél., 1886
- Clitocybe virens (Scop.) Sacc., 1887
- Psilocybe aeruginosa (Curtis) Noordel., 1995
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку конусовидна або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з тупим бугорком посередині. Поверхня шапки слизиста або клейка, часто покрита білими пластівчастими залишками загального покривала, спочатку сірувато-яскраво-зелена, жовтувато-яскраво-зелена, синьо-зелена, з віком вицвітає до жовтуватої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, широкі, прирослі, з присутніми проміжними пластиночками, спочатку брудно-білуваті, синювато-зеленуваті, пізніше сіро-коричневі, фіолетово-сірі, чорно-фіолетово-коричневі, з світлішим краєм.
Споровий порошок буро-фіолетовий. Спори 7-9 * 4,5 мкм, еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 5 – 8 см, діаметром 0,5 – 1 см, циліндрична, порожниста, з кільцем, слизька, білувата, вище кільця білувата, гладка, нижче кільця того ж кольору, що й поверхня шапки, покрита нестійкими, густими, пластівчастими, білуватими або жовтуватими лусочками. Кільце білувате або синювате,
М’якоть тонка, м’яка, білувата, голубувата, в ніжці щільна, зеленувато-жовтувата, з різким запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також соленим. Перед відварюванням слизьку шкірку зі шапки краще знімати.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця жовтня, в хвойних, листяних, хвойних та змішаних лісах, в садах та парках, на ґрунті, на лісовій підстилці, на трухлявій деревині дерев листяних та хвойних порід, поодинці та групами.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Карпатах, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Галерея