Шишкогриб лускатоногий
	(Лускач, Стробіломіцес лускатоногий)
	Відділ:		Базидіомікотові (Basidiomycota)
	Клас:		Агарикоміцети (Agaricomycetes)
	Порядок:		Болетальні (Boletales)
	Сім’я:		Болетові (Boletaceae)
	Рід:		Стробіломіцес (Strobilomyces)
	Повна назва:		Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk.,  1851
	Неїстівний

    Синоніми

• Boletus strobilaceus Scop., 1770
• Eriocorys strobilacea (Scopoli) Quélet, 1886
• Boletus squarrosus Pers., 1825
• Boletus strobiloides Krombh., 1846
• Boletus lepiota A. Venturi, 1860

    Опис

Шапка діаметром 5 – 10 (12) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта. Поверхня шапки покрита великими, товстими, настовбурченими, черепичасто-розташованими лусочками, сірувато-коричнева, бура, чорна, з залишками сіро-білого покривала на краях.

Гіменофор трубчастий, прирослий. Трубочки довжиною 1 – 1,5 см, білуваті, з віком сіруваті. Пори кутасті, спочатку білуваті, пізніше сіруваті, сірі, сіро-коричневі, в місцях дотику спочатку червоніють, пізніше буріють та чорніють.

Споровий порошок чорно-бурий, чорно-фіолетовий. Спори 10-15 * 8-12 мкм, кулястої або овально-кулястої форми, з сітчастою орнаментацією, темно-бурі.

Ніжка висотою 7 – 15 см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, м’ясиста, щільна, суцільна, грубо-волокнисто-луската, того ж кольору, що й поверхня шапки, з швидко зникаючим кільцем.

М’якоть м’ясиста, білувата, на зрізі спочатку червоніє, потім чорніє, з грибним запахом та смаком. Реакція з FeSO4, забарвлює м’якоть в темно-синьо-фіолетовий колір.

Неїстівний гриб, або їстівний з низькими харчовими якостями.

     Середовище і розповсюдження

Росте з липня до вересня, в листяних та змішаних  лісах, біля стовбурів, на ґрунті, поодинці та невеликими групами, рідко, утворює мікоризу з буками та ялинами.

Рідкісний вид. В Україні зустрічається на Прикарпатті та в Карпатах. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “зникаючий”.