Steccherinum fimbriatum
Синоніми і застарілі назви
- Odontia fimbriatum Pers., 1796
- Odontia fimbriata Pers., 1796
- Sistotrema fimbriatum (Pers.) Pers., 1801
- Hydnum fimbriatum (Pers.) Poir., 1808
- Xylodon fimbriatus (Pers.) Fr., 1818
- Mycoleptodon fimbriatus (Pers.) Bourdot & Galzin, 1914
- Mycoleptodon fimbriatum (Pers.) Bourdot & Galzin, 1914
- Gloiodon fimbriatus (Pers.) Donk, 1931
- Irpex fimbriatus (Pers.) Kotir. & Saaren., 2002
Опис
Плодові тіла розпростерті, плівчасті, прирослі до субстрату, щільні, м’які, перетинчасті, світло-коричневі, рожевувато-коричневі, білувато-рожевувато-сіруваті, фіолетово-рожевуваті. Край волокнистий, бахромчастий, з характерними розгалуженими тяжками та шнурами, білуватий. Підстилка товщиною 0,1 – 0,2 мм.
Гіменофор бугорчатий, дрібношипастий або бородавчастий. Шипи або бородавки коротенькі, довжиною 0,2 – 0,5 мм, щільністю 4 – 5 на 1 мм, з щетинистими кінчиками.
Споровий порошок білий. Спори 3-4 * 1,5-3 мкм, еліпсовидної форми, до основи звужені, іноді з каплями, безбарвні.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на повалених стовбурах та на опалих гілках дере листяних, рідко хвойних порід, на нижній стороні.
Зустрічається в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея