Steccherinum bourdotii
 |
Стекхеринум Бордо | ||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Поліпоральні (Polyporales) | ||
| Сім’я: | Фанерохетові (Phanerochaetaceae) | ||
| Рід: | Стекхеринум (Steccherinum) | ||
| Повна назва: | Steccherinum bourdotii Saliba & A. David, 1988 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Irpex bourdotii (Saliba & A. David) Kotir. & Saaren., 2002
Опис
Плодові тіла розпростерті або розпростерто-відігнуті, невеликі за розміром, розташовані переважно на нижній частині повалених стовбурів, спочатку поодинокі пізніше зливаються.
Відігнуті шапки довжиною 1 – 3 см, шириною 3 – 6 см, розташовані переважно черепичастими групами або поздовжніми рядами. Поверхня відігнутих шапок волосисто-щетиниста, білувата, білувато-охряна, з віком часто зелена від найпростіших водоростей. Край нерівномірно хвилястий.
Гіменофор шипастий. Шипи довжиною 2 – 3 мм, видовжено-конусовидні, іноді злегка приплюснуті, спочатку жовтуваті, іржаво-коричневі.
Споровий порошок білий. Спори 3-4 * 1,8-2,5 мкм.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до листопада, на повалених стовбурах, на сухих та опалих гілках дерев листяних порід, переважно на дубах, черешнях, вишнях, рідко. Старі сухі плодові тіла зустрічаються до весни наступного року.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Галерея
 |
 |
 |
Схожі види
Стекхеринум охряний (Steccherinum ochraceum), відрізняється меншими за розміром та густішими шипами гіменофору.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 93
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Стекхеринум Бордо (Steccherinum bourdotii) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/steccherinum-bourdotii