Skeletocutis stellae

Skeletocutis stellae Скелетокутіс зірочний
 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Поліпорові (Polyporaceae)
Рід: Скелетокутіс (Skeletocutis)
Повна назва: Skeletocutis stellae (Pilát) Jean Keller, 1979

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Fibuloporia stellae (Pilát) Bondartsev, 1953
  • Fomes stellae (Pilát) Komarova, 1964
  • Fomitopsis stellae (Pilát) Bondartsev, 1953
  • Incrustoporia stellae (Pilát) Domanski, 1963
  • Poria stellae Pilát ex Pilát, 1953

    Опис   

Плодові тіла розпростерті, легко відділяються від субстрату, спочатку м’якошкірясті, при висиханні дуже тверді, шкірясті, часто відокремлюються та відгинаються. Край стерильний, шириною 1 – 3 мм, повстистий, білий. Підстилка товщиною 1 – 2 мм, повстисто-шкіряста, біла.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку біла, пізніше повільно жовтіє, іноді блідо-бурувата або сірувата, в місцях дотику злегка рудіє. Трубочки довжиною 1 – 2 мм, прямі, іноді скошені, шаруваті, до 2 – 6 шарів, спочатку білі, пізніше кремові, буруваті. Пори дуже дрібні, діаметром 0,07 – 0,1 мм, округлі або майже кутасті, з опушеними, не зубчастими краями.

Споровий порошок білий. Спори 3-4,5 * 0,5-1 мкм, циліндричної форми, злегка зігнуті, гіалінові.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте на сухостійних та повалених стовбурах дерев хвойних порід, переважно на ялицях, ялинах, соснах.

Рідкісний гриб. Зустрічається в Карпатах.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 150