Scleroderma cepa

Scleroderma cepa Псевдодощовик цибулевидний
 (Склеродерма цибулевидна)
Відділ: Базидіомікотові  (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети  (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Сім’я: Псевдодощовикові  (Sclerodermataceae)
Рід: Псевдодощовик  (Scleroderma)
Повна назва: Scleroderma cepa Pers., 1801

Отруйний

     Синоніми і застарілі назви

  • Scleroderma vulgare var. cepa (Pers.) WG Sm., 1908
  • Scleroderma verrucosum var. cepa (Pers.) Maire, 1933

    Опис

Плодові тіла діаметром  1,5 – 6 см, спочатку підземні, пізніше напівпідземні, виступаючі на поверхню, напівсферичні, кулясті, з віком приплюснуті, майже подушковидні, зі звуженою основою, яка іноді утворює псевдоніжку, з тяжками міцелію на кінці.

Перидій (оболонка плодового тіла), щільний, товщиною 1 – 3 мм, з гладкою, шкірястою, спочатку білуватою, пізніше лускатою або потрісканою, жовто-коричневою або охряно-коричневою поверхнею, в місцях дотику та на зрізі набуває фіолетово-коричневого або винно-червоного забарвлення. Дозріваючи перидій нерівномірно розриваються на лопаті, вивільняючи дозрілу спорову масу.

Глеба (спороносний шар) спочатку щільна, біла, пізніше фіолетово-чорна або чорна, з білуватими прожилками, з віком порошиста, жовто-бура або бура.

Споровий порошок жовто-бурий. Спори 7-10 мкм, кулястої форми, з шипуватою поверхнею, чорно-бурі.

Отруйний гриб. Викликає отруєння, що характеризується шлунково-кишковими розладами, тяжкість отруєння залежить від кількості вжитих грибів.


    Середовище і розповсюдження

Росте наприкінці літа та восени, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на узліссі, на рідколіссі, в садах, парках, на узбіччях, на ґрунті, серед трави, серед кущів, після рясних дощів, поодинці та групами.