Xylodon flaviporus
Синоніми і застарілі назви
- Poria flavipora Berk. & M.A. Curtis ex Cooke, 1886
- Schizopora flavipora (Berk. & M.A. Curtis ex Cooke) Ryvarden, 1985
- Hyphodontia flavipora (Berk. & M.A. Curtis ex Cooke) Sheng H. Wu, 2000
- Kneiffiella flavipora (Berk. & M.A. Curtis ex Cooke) Zmitr. & Malysheva, 2008
Опис
Плодові тіла однорічні, розпростерті, щільно прирослі до субстрату, спочатку невеликі, округлі, пізніше зливаються в утворення неправильної форми, покриваючи велику площу субстрату, розміщуючись часто в тріщинах кори, товщиною до 0,6 см, спочатку м’якошкірясті або шкірясті, пізніше корково-волокнисті. Край стерильний, бахромчастий, білуватий, з віком потоншується та часто зовсім зникає. Підстилка дуже тонка, біла, білувата, жовтувата, кремова.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору нерівна, на вертикальних субстратах ступінчаста, спочатку білувата або кремова, з рожевуватим або рудуватим відтінком, з віком бурувата, світло-коричнева або світло-охряна. Трубочки довжиною до 6 мм, з тонкими, часто розірваними перегородками. Пори кутасті, звивисті або лабіринтовидні, щільністю 3 – 5 на 1 мм.
Споровий порошок білий.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з весни до кінця осені, на повалених та сухостійних стовбурах, на пеньках, на опалих гілках дерев листяних, рідко хвойних порід, переважно берези та дуба.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Ксилодон жовтопоровий (Xylodon flaviporus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/schizopora-flavipora-2