Schizophyllum commune

Schizophyllum_commune_0 Розщепка звичайна
(Схізофіл звичайний) 
Відділ: Базидіомікотові гриби  (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети  (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Схізофілові  (Schizophyllaceae)
Рід: Схізофіл  (Schizophyllum)
Повна назва: Schizophyllum commune Fries., 1815

Неїстівний

     Синоніми і застарілі назви

  • Schizonia vulgaris Pers., 1828
  • Daedalea commune (Fr.) P. Kumm., 1871
  • Merulius communis (Fr.) Spirin & Zmitr., 2004
  • Schizophyllum alneus (L.) Kuntze, 1898

    Опис

Шапка діаметром 2 – 4 см, сидяча або з бічною короткою ніжкою, тонка, шкіряста, віялоподібна, округла, овально-округла, біля основи вдавлена або випукла, з рівним підігнутим або хвилястим краєм. Поверхня шапки суха, повстяно-волосиста, білувато-сіра, в вологу погоду коричнювато-сіра, при підсихання світло-сіра.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, віялоподібно розміщені, розщеплені вздовж і зімкнуті сусідніми розщепленими краями, в вологу погоду розпрямлені, спочатку білуваті, кремові, пізніше сірувато-червонуваті, сірувато-рожевуваті, сірувато-жовтуваті, сірувато-лілуваті.

Споровий порошок кремово-рожевий. Спори 3-4 * 1-1,5 мкм, циліндрично-овальної форми, безбарвні або рожевуваті.

М’якоть тонка, суха, шкіряста, жорстка.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до листопада, часто перезимувавши до кінця березня, в лісах, парках, в садах, в житлових зонах, на сухих, повалених, або живих стовбурах дерев листяних порід, на кущах, на пеньках, на обробленій деревині, скупченими групами, викликає білу гниль деревини.

Розповсюджений по всій території України.



    Галерея

Schizophyllum_commune_1 Schizophyllum_commune_2 Schizophyllum_commune_3
Schizophyllum_commune_4 Schizophyllum_commune_5 Schizophyllum_commune_6
Schizophyllum_commune_7 Schizophyllum_commune_8 Schizophyllum_commune_9

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 122