Russula vesca
Синоніми і застарілі назви
- Russula heterophylla var. vesca (Fr.) Bohus & Babos, 1960
Опис
Шапка діаметром 5 – 10 см, м’ясиста, спочатку напівсферична, випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, увігнуто-розпростерта, з тонким, гладким, часто голим від шкірки (характерна ознака) краєм. Поверхня шапки гладка, в вологу погоду злегка клейка, в суху – суха, матова, сірувато-червона, сірувато-рожево-коричнева, рожева, цегляно-червона, буро-червона, в центрі часто рудо-оливкова, іноді з світлими білуватими плямами.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, білі, жовтуваті, з віком з іржавими плямами.
Споровий порошок білий. Спори 5,5-8,5 * 4,5-6,5 мкм, яйцевидної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 2 – 5 см, діаметром 1,5 – 3 см, циліндрична, рідко звужена біля основи, щільна, з віком з порожнинами, біла, іноді рожевувата або жовтувата, біля основи іноді рудувата або іржава.
М’якоть м’ясиста, щільна, біла, ні зрізі кольору не змінює, з солодкуватим смаком та без запаху або з легким приємним грибним запахом. Реакція з FeSO4 (залізним купоросом) забарвлює м’якоть в оранжевий колір.
Їстівний гриб 3 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також соленим та сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте з середини липня, до кінця вересня, в листяних та змішаних лісах, переважно з березами та дубами, в траві, поодинці та групами.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Карпатах та Прикарпатті, рідко зустрічається в Правобережному та Лівобережному Лісостепу.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Форми
- Russula vesca f. lactea, має біле забарвлення шапки, зустрічається дуже рідко.
- Russula vesca f. neglecta, має світло-сіре забарвлення шапки.
- Russula vesca f. romellii, має бежеве забарвлення шапки.
- Russula vesca f. vesca, має світло-рожеве, винно-червоне, бузково-коричневе забарвлення шапки, досить поширена форма.
- Russula vesca f. viridata, має зеленувато-коричневе забарвлення шапки, досить поширена форма.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 124 – 125
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — с. 90
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.