Russula sanguinea
Синоніми
- Russula acris Steinhaus, 1888
- Russula rosacea f. subcarnea Britzelm., 1893
- Russula sanguinea var. pseudorosacea Maire, 1910
- Russula confusa Velen., 1920
- Russula sulphurea Velen., 1920
- Russula sanguinea var. rosacea JE Lange, 1940
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 см, м’ясиста, спочатку напівсферична, випукла, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, вдавлено-розпростерта, іноді з горбиком посередині, з тонким гладеньким, злегка хвилястим, злегка рубчастим краєм. Поверхня шапки гладка, гола, суха, матова, в вологу погоду слизиста, криваво-червона, червона, рожево-червона, темно-червона, кармінно-червона, вицвітає до жовто-червоної або біло-червоної, іноді з жовтуватими або білуватими плямами.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки дуже густі, вузькі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше кремові, з віком жовті.
Споровий порошок жовтий або охряний. Спори 8-10 * 7-9 мкм, яйцеподібної форми, з рідко-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична або булавовидна, іноді ексцентрична, суцільна, гладка, рожево-червона, або частково рожево-червона, рідше білувата, з віком сірувата, з жовтуватими плямами.
М’якоть щільна, біла, під шкіркою червона або рожева, з дуже їдким, пекучим смаком, та без запаху, або з слабким неприємним запахом. Реакція з FeSO4 (залізним купоросом) забарвлює м’якоть в оранжевий колір.
Неїстівний гриб. В сирому вигляді слабо отруйний, може викликати шлунково-кишкові розлади.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, в хвойних соснових або змішаних з сосною лісах, на вологих ділянках, на піщаних ґрунтах, поодинці та групами.
В Україні розповсюджений на Правобережному Поліссі та Лівобережному Лісостепу.