Russula puellaris
Синоніми і застарілі назви
- Russula puellaris f. rubida Romagn., 1962
- Russula puellaris var. cupreovinosa Reumaux, 1996
- Russula puellaris var. pseudoabietina Bidaud & Moënne-Locc., 1996
Опис
Шапка діаметром 3 – 5 (7) см, спочатку напівсферична, випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з тонким рубчастим краєм. Поверхня шапки гладка, гола, блискуча, слабо клейка, сірувато-червонувато-фіолетова, світло-пурпурова, світло-фіолетова, рожево-пурпурова, з охряним або зеленуватим відтінком, в центрі темніша, коричнювата або чорнувата, біля краю світліша, брудно-коричнювата, брудно-жовтувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки широкі, спочатку білуваті, кремові, пізніше жовтуваті, охряні.
Споровий порошок кремовий. Спори 8-10(12) * 7-9(10) мкм, кулясті, овально-кулясті, з рідко-шипуватою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 7 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, злегка потовщена біля основи, рихла, ламка, спочатку суцільна, пізніше з порожнистими камерами, біла, іноді жовтувата або охряна в нижній частині, в місцях дотику жовтіє.
М’якоть тонка, ламка, біла, з віком жовтувата, на зрізі жовтіє, без запаху та з приємним смаком.
Їстівний гриб 3 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринований, а також соленим.
Середовище і розповсюдження
Росте з середини серпня до жовтня, переважно в хвойних рідше листяних березових лісах, поодинці та групами, рідко.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Сироїжка різнобарвна (Russula versicolor), росте здебільшого в листяних березових, рідше в хвойних лісах, та менш інтенсивно жовтіє на зрізі та в місцях пошкодження.