Rickenella fibula
Синоніми і застарілі назви
- Micromphale fibulare (Bull.) Gray, 1821
- Micromphale fibula (Bull.) Gray, 1821
- Omphalia fibula (Bull.) P. Kumm., 1871
- Omphalina fibula (Fr.) Quél., 1886
- Hygrocybe fibula (Bull.) Fayod, 1889
- Omphalopsis fibula (Bull.) Murrill, 1916
- Mycena fibula (Bull.) Kühner, 1938
- Hemimycena fibula (Bull.) Singer, 1943
- Marasmiellus fibula (Bull.) Singer, 1948
- Gerronema fibula (Bull.) Singer, 1961
- Rickenella aulacomniophila G. Kost, 1984
- Rickenella fibula var. aulocomniophila (G. Kost) Bon, 1992
Опис
Шапка діаметром 0,5 – 1,4 см, спочатку випукла, плоско-випукла, з невеликим заглибленням посередині, пізніше увігнута або лійковидна, напівпрозора. Поверхня шапки гігрофанна, суха, гладенька, часто борозниста, жовто-оранжева, оранжево-червона, оранжево-коричнева, біля країв світліша, жовтувата, при підсиханні блідніє.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки вузькі, низько спускаються на ніжку, біло-жовтуваті, блідо-оранжеві.
Споровий порошок білий. Спори 4-7 * 2-3,5 мкм, видовжено-еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 1,5 – 8 см, діаметром 0,05 – 0,2 см, тонка, нитковидна, рубчаста, гола, оранжева, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи з білим повстистим опушенням.
М’якоть дуже тонка, гігрофанна, того ж кольору, що й поверхня шапки, без запаху, або з слабким медовим запахом при розтиранні.
Неїстівний гриб, харчової цінності немає через малі розміри.
Середовище і розповсюдження
Росте в лісах, на узліссях, на узбіччях, на вологих ділянках, на болотах та біля боліт, серед зеленого та сфагнового моху.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-лучному Степу, та в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 197