Rhizopogon roseolus
Синоніми і застарілі назви
- Splanchnomyces roseolus Corda, 1837
- Mylitta roseola Fr., 1832
- Hysterangium rubescens Tul. & C. Tul., 1843
- Melanogaster berkeleyanus Broome, 1845
- Rhizopogon provincialis Tul. & C. Tul., 1851
- Rhizopogon webbii Corda ex Tul. & C. Tul., 1851
- Splanchnomyces dubius Corda, 1854
- Splanchnomyces luteolus Corda, 1854
- Splanchnomyces webbii Corda, 1854
- Rhizopogon briardii Boud., 1885
- Rhizopogon borealis P. Karst., 1886
- Rhizopogon lapponicus P. Karst., 1889
- Hymenogaster pumilionum Ade, 1909
- Rhizopogon pumilionus (Ade) Bataille, 1923
- Rhizopogon mohelnensis Velen., 1931
- Rhizopogon sulphureus Velen., 1931
- Rhizopogon tenuisporus Velen., 1931
- Rhizopogon tenuisporus var. intermedius Velen., 1931
- Rhizopogon inodorus Velen., 1931
- Rhizopogon duriusculus Velen., 1939
- Rhizopogon minor Velen., 1939
- Rhizopogon hymenogastrosporus Soehner, 1956
- Rhizopogon roseolus var. intermedius Svrcek, 1958
- Rhizopogon roseolus var. foetens Svrcek, 1958
- Rhizopogon rubescens var. ochraceus A.H. Sm., 1966
- Rhizopogon pseudoroseolus A.H. Sm., 1966
- Rhizopogon ventricisporus A.H. Sm., 1966
- Rhizopogon rubescens var. pallidimaculatus A.H. Sm., 1966
- Rhizopogon sardous Pacioni, 1984
- Rhizopogon gigasporus Pacioni, 1984
Опис
Плодові тіла підземні, діаметром 1 – 5 см, неправильно-округлої або бульбовидної форми, з поодинокими, темно-коричневими або чорними тяжками міцелію по всій поверхні, з часниковим запахом.
Перидій (оболонка плодового тіла) тонкий, спочатку білий, пізніше жовтуватий, оливково-бурий, на повітрі та в місцях дотику червоніє.
Глеба (спороносний шар) камерна, з звивистими камерами в яких дозрівають спори, щільна, м’ясиста, спочатку біла, пізніше жовтувата, при дозріванні бурувато-оливково-зелена. Стінки камер при дозріванні розпливаються.
Споровий порошок лимонно-жовтий. Спори 8-12 * 2-5 мкм, веретеновидно-овальної форми, з гладкою поверхнею, з двома каплями масла, світло-жовті.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці.
Середовище і розповсюдження
Росте в хвойних, змішаних, іноді листяних лісах, у ґрунті близько до поверхні, або майже на самій поверхні, поодинці та групами, рідко.
Зустрічається на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 444