Rhizopogon luteolus
Синоніми і застарілі назви
- Hysteromyces graveolens Vittad.
- Tuber virens Alb. & Schwein., 1805
- Tuber obtextum Spreng., 1815
- Splanchnomyces cauvinianus Corda, 1854
- Splanchnomyces rabenhorstii Corda, 1854
- Rhizopogon induratus Cooke, 1879
- Rhizopogon reticarpus Velen., 1922
- Melanogaster wilsonii Lloyd, 1923
- Rhizopogon affinis Velen., 1931
- Rhizopogon rhizophorus Velen., 1931
Опис
Плодові тіла напівпідземні, діаметром до 4 см, неправильно-округлої або бульбовидної форми, з численними бурими або чорнуватими, розгалуженими тяжками міцелію по всій поверхні.
Перидій (оболонка плодового тіла) прирослий до глеби, біля основи плодового тіла часто потрісканий, при підсиханні набуває буро-коричневого забарвлення.
Глеба (спороносний шар) камерна, з звивистими камерами, в яких розвиваються спори, щільна, спочатку біла, пізніше зеленувато-коричнева, жовтувато-коричнева, при дозріванні темно-оливкова, майже чорна. При дозріванні стінки камер розпливаються.
Спори 6-8 * 2-3 мкм, асиметрично-еліпсовидної форми, з гладкою, блискучою поверхнею, безбарвні.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці.
Середовище і розповсюдження
Росте в хвойних, листяних та змішаних лісах, на піщаних ґрунтах.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 444