Pycnoporus cinnabarinus
Синоніми і застарілі назви
- Boletus cinnabarinus Jacq., 1776
- Polyporus cinnabarinus (Jacq.) Fr., 1821
- Trametes cinnabarina (Jacq.) Fr., 1849
- Polystictus cinnabarinus (Jacq.) Cooke, 1886
- Leptoporus cinnabarinus (Jacq.) Quél., 1886
- Phellinus cinnabarinus (Jacq.) Quél., 1888
- Hapalopilus cinnabarinus (Jacq.) P. Karst., 1899
- Coriolus cinnabarinus (Jacq.) G. Cunn., 1948
- Fabisporus cinnabarinus (Jacq.) Zmitr., 2001
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд бічних сидячих шапок.
Шапки довжиною 2 – 6 см, шириною 3 – 12 см, товщиною 0,5 – 1,5 см, напівокруглі, віяловидні, випуклі, спочатку м’яко-шкірясті, пізніше коркові. Поверхня шапок невиразно зональна, гладенька або дрібно-зморшкувата, гола або злегка опушена, бархатиста, червонувато-оранжева, кіноварно-червона, яскраво-червона, з віком часто знебарвлюється. Край стерильний, тонкий, гострий.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 5 мм, одношарові, того ж кольору, що й поверхня шапки, проте трішки світліші. Пори діаметром 0,25 – 0,5 мм, округлі або кутасті, з цільним, кіноварно-червоним або шафраново-червоним краєм, щільністю 2 – 4 на 1 мм.
Спори 4,5-6,5 * 2-3 мкм, видовжено-еліпсовидної або майже циліндричної форми, приплюснуті з одного боку, іноді злегка зігнуті, біля основи загострені, безбарвні.
Тканина суха, спочатку м’яка, губчаста, пізніше коркувата, зональна, того ж кольору, що й поверхня шапки.
Неїстівний гриб. Використовується як природний барвник.
Середовище і розповсюдження
Росте на повалених та сухостійних стовбурах, на пеньках, на опалих гілках дерев листяних, дуже рідко хвойних порід, рідко. Спричиняє малоінтенсивну білу з рожевим відтінком гниль деревини.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.
Галерея