Синоніми і застарілі назви

• Creolophus fulgens (Fr.) P. Karst., 1879
• Dryodon fulgens (Fr.) Quél., 1886
• Hapalopilus fibrillosus (P. Karst.) Bondartsev & Singer, 1941
• Hydnum fulgens Fr., 1852
• Inoderma fibrillosum (P. Karst.) P. Karst., 1881
• Inonotus fibrillosus (P. Karst.) P. Karst., 1881
• Microporus aurantiacus (Cooke) Kuntze, 1898
• Microporus lithuanicus (Błoński) Kuntze, 1898
• Phaeolus aurantiacus (Cooke) Pat., 1900
• Phaeolus fibrillosus (P. Karst.) A. Ames, 1913
• Polyporus aurantiacus Peck, 1874
• Polyporus fibrillosus P. Karst., 1859
• Polyporus lithuanicus Błoński, 1889
• Polystictus aurantiacus Cooke, 1886
• Polystictus lithuanicus (Błoński) Sacc., 1891
• Pycnoporellus fibrillosus (P. Karst.) Murrill, 1905

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок, рідше розпростерті або розпростерто-відігнуті.

Шапки довжиною 1,5 – 5  см, шириною 2 – 10 см, товщиною 0,5 – 3 см, напівокруглі, плоскі, іноді злегка звужені біля основи, рідко з ніжкоподібним потовщенням, поодинокі або зібрані у черепичасті групи. Поверхня шапок радіально-зморшкувата, зональна, часто нерівна, шершава, матова, короткоповстиста або майже гола, іноді притиснуто-щетинисто-волосиста, оранжево-охряна, оранжева, цегляно-червоно-оранжева. Край тонкий, зазвичай підігнутий, зморшкуватий, білуватий, жовтуватий.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору блідо-оранжева, блідо-темно-жовта, з віком світлішає. Трубочки довжиною 2 – 5 мм, з тонкими, при висиханні ламкими стінками. Пори спочатку округло-кутасті, пізніше неправильні, комірчасті, видовжені, різного розміру, оранжеві, спочатку з цільним, пізніше з зубчастим або розірваним краєм.

Споровий порошок білуватий. Спори 4-16 * 2,5-3 мкм, еліпсовидної форми, безбарвні.

Тканина волокнисто-губчаста, щільна, при висиханні крихка, невиразно-зональна, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша, з гострим редьковим запахом.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до кінця осені, в хвойних та змішаних лісах, на повалених стовбурах, на опалих гілках дерев хвойних та листяних порід, переважно на ялинах, ялицях, березах, вільхах, осиках, іноді паразитує на старих плодових тілах трутовиків Fomitopsis pinicola. Спричиняє буру деструктивну гниль деревини.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.

---

---

    Галерея