Pycnoporellus alboluteus
Синоніми і застарілі назви
- Aurantiporellus alboluteus (Ellis & Everh.) Murrill, 1905
- Aurantiporus alboluteus (Ellis & Everh.) Murrill, 1905
- Fomes alboluteus Ellis & Everh., 1895
- Hapalopilus alboluteus (Ellis & Everh.) Bondartsev & Singer, 1941
- Phaeolus alboluteus (Ellis & Everh.) Pilát, 1937
- Polyporus alboluteus (Ellis & Everh.) Ellis & Everh., 1898
- Scindalma alboluteum (Ellis & Everh.) Kuntze, 1898
Опис
Плодові тіла розміром 0,5 – 4 * 3 – 15 см, товщиною 1 – 5 см, розпростерті, іноді з шапковидно відігнутим краєм, іноді у вигляді смуг довжиною 5 – 100 см, шириною 5 – 50 см, губчасті, соковиті, легко відокремлюються від субстрату. Верхня поверхня шапковидно відігнутих частин плодових тіл спочатку бурувато-оранжева, пізніше темніє, іноді вицвітає.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 3 мм, оранжеві або жовтувато-оранжеві, з товстими перегородками, при висиханні крихкі. Пори великі, діаметром 1 – 3 мм, кутасті або неправильної форми, з віком розірвані.
Споровий порошок білуватий. Спори 7-12 * 3-4 мкм, циліндричної або еліпсовидно-циліндричної форми, з гладенькою поверхнею, безбарвні.
Тканина розпростертих плодових тіл дуже тонка, товщиною до 0,5 мм. Тканина відігнутих шапок товщиною 0,5 – 3 см, спочатку соковита, пізніше губчаста, м’яка, оранжева, жовтувато-оранжева. Реакція з КОН забарвлює тканину в криваво-червоний колір.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на нижньому боці повалених стовбурів дерев хвойних порід, переважно сосни та ялини.
Рідкісний вид. Зустрічається в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 143
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Пікнопореллус біло-жовтий (Pycnoporellus alboluteus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/pycnoporellus-alboluteus