Синоніми і застарілі назви

• Geophila semilanceata (Fries) Quélet, 1886
• Panaeolus semilanceatus (Fr.) J.E. Lange, 1936

---

    Опис   

Шапка діаметром 0,3 – 2,5 см, спочатку гостроконусовидна, пізніше тупоконусовидна, іноді конусовидно-розпростерта, з бугорком посередині, з підвернутим краєм. Поверхня шапки клейкувата, тонкорубчаста, штрихувата, з дуже мінливими забарвленням, спочатку лимонно-кремова, коричнево-жовта, оливково-сіра, пізніше жовто-бура, в центрі темніша, при підсиханні суха, гладка, кремова, в місцях пошкодження синіє. Шкірка в молодих екземплярів знімається повністю.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки прирослі, спочатку оливково-сірі, рудуваті, червоно-коричнюваті, з віком фіолетово-чорні, з світлішим краєм.

Споровий порошок пурпурово-чорний. Спори 12-16 * 6-9 мкм, видовжено-овальної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 8 см, діаметром 0,2 – 0,3 см, циліндрична, потовщена в основі, з кореневидним відростком, порожниста, гнучка, міцна, гола, іноді дрібно-луската в молодому віці, біла, білувата, світло-коричнювата, біля основи часто синювата, в місцях пошкодження синіє.

М’якоть жовтувата, кремова, в ніжці біла, з борошняним запахом або запахом плісняви.

Галюциногенний гриб. Містить псилоцибін.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до кінця жовтня, на луках та пасовищах, на узбіччях, в садах, на пустирях, серед трави, на ґрунті, поодинці та групами.

Зустрічається в Лівобережному Лісостепу та в Розтоцько-Опільських Лісах.

---

     Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 416