Синоніми і застарілі назви

• Boletus dryadeus Pers., 1799
• Boletus fomentarius var. dryadeus (Pers.) Pers., 1801
• Polyporus dryadeus (Pers.) Fr., 1821
• Ischnoderma dryadeum (Pers.) P. Karst., 1879
• Placodes dryadeus (Pers.) Quél., 1886
• Fomes dryadeus (Pers.) Gillot & Lucand, 1890
• Phellinus dryadeus (Pers.) Pat., 1900
• Inonotus dryadeus (Pers.) Murrill, 1908
• Ungularia dryadea (Pers.) Lázaro Ibiza, 1916
• Xanthochrous dryadeus (Pers.) Z. Igmándy, 1966
• Fomitiporia dryadea (Pers.) Y.C. Dai, 1999

---

    Опис   

Плодові тіла однорічні, мають вигляд бічних сидячих шапок.

Шапки довжиною 5 – 25 см, шириною 10 – 35 см, товщиною 2 – 15 см, напівокруглі або подушковидні, злегка випуклі або приплюснуті, біля основи зазвичай звужені, поодинокі або розташовані черепичастими групами, м’ясисто-губчасті, при висиханні корково-волокнисті. Поверхня шапок нерівна, хвиляста, бугриста, повстиста або гладенька, не зональна, спочатку сірувато-коричнева, пізніше жовтувато-іржава, темно-коричнева, покрита кіркою, з віком потріскана, майже чорна. Край товстий, заокруглений, іноді злегка хвилястий, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліший, блідуватий або блідо-жовтуватий. В молодих ростучих плодових тіл на краю виступають каплі жовтувато-коричневої рідини (гуттація).

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору кремово-жовтувата, з віком темно-коричнева, розтріскується. В молодому віці на поверхні гіменофору, як і на краю, виділяються каплі рідини. Трубочки довжиною 1,5 – 2 см, спочатку сірувато-коричневі, покриті білуватим нальотом, пізніше темно-коричневі, темніші за тканину, при висиханні ламкі. Пори діаметром 0,2 – 0,4 мм, спочатку округлі, пізніше кутасті, жовтувато-коричневі, спочатку з цілісними, пізніше з бахромчастими або розірваними краями, щільністю 4 – 6 на 1 мм.

Споровий порошок спочатку білий, пізніше жовтуватий. Спори 6-9 * 5-7,5 мкм, округлої форми, з 1-єю великою каплею, спочатку безбарвні, пізніше жовтуваті.

Тканина товщиною до 10 см, спочатку губчаста, волога, злегка зональна, коричнева, жовто-коричнева, іржаво-жовта, іржаво-коричнева, пізніше коркова, при висиханні радіально-волокниста, ламка, червонувато-іржаво-бура, на зламі шовковисто-блискуча, з чорними цяточками.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте біля основи живих стовбурів або на коренях дерев листяних, іноді хвойних порід, переважно дуба, рідше каштана, сосни. Спричиняє сильно діючу буру з білими плямами гниль коріння та комлевої частини  стовбурів.

Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Розтоцько-Опільських Лісах, на Закарпатті та на Прикарпатті.

---

---

    Галерея