Синоніми і застарілі назви

• Boletus porphyrosporus Fr. & Hök, Boleti, 1835
• Gyroporus porphyrosporus (Fries & Hök) Quélet, 1886
• Suillus porphyrosporus (Fr. & Hök) Kuntze, 1898
• Phaeoporus porphyrosporus (Fr. & Hök) Bataille, 1908
• Tylopilus porphyrosporus (Fr. & Hök) AH Sm. & Thiers, 1971

    Опис

Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, випукло-розпростерта. Поверхня шапки волокнисто-бархатиста, іноді розтріскана, бурувато-коричнева, оливково-коричнева, в місцях дотику темніє.

Гіменофор трубчастий. Пори округло-кутасті, спочатку брудно-кремові, сіруваті, пізніше жовтувато-сірувато-коричневі, брудно-коричневі, діаметром 0,5 – 1 мм.

Споровий порошок темно-пурпурово-коричневий або коричнево-темно-червоний. Спори 13-19 * 5-7,5 мкм, веретеновидної форми, з гладкою поверхнею, пурпурово-коричнюваті, темно-коричнево-червоні.

Ніжка висотою 4 – 16 см, діаметром 1 – 4 см, брудно-коричнева, того ж кольору, що й шапка, з бархатисто-борошнистим нальотом, з віком гола.

М’якоть спочатку спочатку білувата, пізніше жовтувата, на зрізі спочатку червоніє, потім буріє, або сіріє, з неприємним смаком та запахом.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до жовтня, в хвойних та змішаних лісах, на піщаних ґрунтах, рідко.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах. Занесений до офіційного переліку рідкісних рослин Київської області.

    Галерея

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 22