Синоніми і застарілі назви

• Polyporus varius (Pers.) Fr., 1821
• Polyporellus varius (Pers.) P. Karst., 1879
• Polystictus varius (Pers.) G. Cunn., 1965
• Polyporus petalodes Fr., 1838
• Polyporus podlachicus Bres., 1903
• Polyporus varius var. montanus Velen., 1922
• Polyporus varius f. petaloides (Fr.) Domanski, 1967
• Boletus lateralis Bolton, 1788
• Boletus varius Pers., 1796
• Grifola varia (Pers.) Gray, 1821
• Melanopus varius (Pers.) Pat., 1887

Опис 

Плодові тіла однорічні, мають вигляд шапки з ніжкою.

Шапки діаметром 3-10 см, товщиною 1 см, спочатку тонко-м’ясисто-шкірясті, пізніше корково-дерев’янисті, плоскі, ниркоподібні, віялоподібні, іноді лійкоподібні, з гострим, рівним або лопатеподібним краєм, поодинокі або зрослі в групи. Поверхня шапок спочатку радіально-смугаста, пізніше без смуг, світло-охряна, жовто-бура, з більш темним краєм, з віком світліє.

Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1-3 мм, спускаються на ніжку. Пори округлі, або неправильної форми, щільністю 4-6 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 7-9 * 3-3,5 мкм, еліпсовидно-циліндричної, іноді майже веретеновидної форми, безбарвні.

Ніжка висотою 0,5-4 см, ексцентрична, рідко центральна, тверда, з гладкою поверхнею, вгорі того ж кольору, що й гіменофор, внизу чорно-бура або чорна.

М’якоть спочатку шкіряста, пізніше дерев’яниста, спочатку білувата, пізніше кремово-охряна.

Неїстівний гриб, харчової цінності немає через тверду м’якоть.

Середовище і розповсюдження

Росте з кінця червня до жовтня, в лісах, парках, садах, на пеньках та стовбурах повалених, рідше живих дерев листяних порід, переважно на березах, вербах, вільхах, дубах, липах, спричиняє білу гниль деревини.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 179 – 180.