Picipes melanopus
Синоніми і застарілі назви
- Boletus melanopus Pers., 1794
- Boletus menalopus Pers., 1797
- Boletus infundibuliformis var. melanopus (Pers.) Pers., 1801
- Leucoporus melanopus (Pers.) Quél., 1886
- Polyporus melanopus (Pers.) Fr., 1821
- Polyporellus melanopus (Pers.) P. Karst., 1879
- Pelloporus melanopus (Pers.), 1916
- Melanopus varius subsp. melanopus (Pers.) Bourdot & Galzin, 1925
-
Polyporus groenlandicus M. Lange & L. Hansen, 1957
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд шапки з ніжкою.
Шапки діаметром 3-10 см, спочатку плоско-розпростерті, з горбиком посередині, пізніше увігнуті, лійковидні, тонкі, з гострим, хвилястим, при висиханні з трішки підвернутим краєм. Поверхня шапок спочатку опушена, пізніше гола, білувата, жовта, блідо-сіро-коричнева, темно-бура, з світлішим краєм.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 0,5-2,5 мм, спускаються на ніжку з одного боку, жовтувато-білі. Пори дрібні, округлі, слабо кутасті, щільністю 4-5 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 6,5-9(10) * 3-3,5 мкм, еліпсовидно-циліндричної форми, безбарвні.
Ніжка коротка, товщиною 0,4-1 см, центральна або ексцентрична, спочатку з бархатистою, пізніше з гладкою поверхнею, чорно-бура, при висиханні зморшкувата.
М’якоть спочатку шкірясто-коркова, пізніше шкірясто-дерев’яниста, біла.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня по жовтень, на коренях, стовбурах та опалих гілках дерев листяних порід, рідко хвойних порід, спричиняє білу гниль деревини, зустрічається рідко.
Зустрічається в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея