Синоніми і застарілі назви

• Merulius alveolaris DC., 1815
• Cantharellus alveolaris (DC.) Fr., 1821
• Favolus extratropicus Fr., 1825
• Favolus europaeus Fr., 1838
• Favolus alveolaris (DC.) Quél., 1883
• Hexagonia alveolaris (DC.) Murrill, 1904
• Polyporellus alveolaris (DC.) Pilát, 1936
• Polyporus alveolaris (DC.) Bondartsev & Singer, 1941
• Hexagonia mori Pollini, 1816
• Daedalea broussonetiae Cappelli, 1821
• Favolus canadensis Klotzsch, 1832
• Favolus ohioensis Mont., 1856
• Polyporus favoloides Doass. & Pat., 1880
• Favolus striatulus Ellis & Everh., 1897
• Hexagonia micropora Murrill, 1904
• Favolus microsporus (Murrill) Sacc. & D. Sacc., 1905
• Favolus kauffmanii Lloyd, 1916
• Favolus whetstonei Lloyd, 1916
• Favolus peponinus Lloyd, 1917
• Polyporus tenuiparies Laferr. & Gilb., 1990

     Опис 

Плодові тіла однорічні, мають вигляд шапок з коротенькою ніжкою або сидячих бічних шапок.

Шапки діаметром 2 – 8 см, товщиною 0,5 см, ниркоподібні, віялоподібні, округлі, півкруглі, овальні, увігнуто-розпростерті, спочатку м’ясисті, пізніше шкірясто-м’ясисті, при висиханні ламкі. Поверхня шапок луската, плямиста, спочатку жовтувата, пізніше охряно-жовтувата, буро-охряна. Край тонкий, хвилястий або лопатевий, іноді підвернутий.

Гіменофор трубчастий. Трубочки короткі, довжиною до 5 мм, спочатку білуваті, кремові, пізніше жовтуваті, жовто-бурі, набігають на ніжку. Пори кутасті, видовжені, овальні, ромбовидні, спочатку з цілісним, пізніше іноді з зубчастим краєм, радіально-розташовані, розміром 2-4 * 1,5-2 мм.

Споровий порошок білий. Спори 9-11 (12) * 3-4 мкм, циліндричної форми, трішки зігнуті, слабо загострені біля основи, безбарвні.

Ніжка висотою до 2 см, діаметром до 0,8 см, (іноді зовсім відсутня), бічна, рідше центральна, гладка, іноді покрита набігаючими трубочками, того, ж кольору, що й гіменофор, при основі іноді темно-бура.

М’якоть тонка, спочатку м’ясисто-шкіряста, пізніше тверда, кремового кольору, з слабким запахом.

Їстівний гриб в молодому віці,  з низькими харчовими якостями. Харчової цінності немає через жорстку, “гумову” м’якоть.

     Середовище і розповсюдження

Росте з квітня до листопада, на опалих сухих гілках, на мертвих повалених стовбурах  дерев листяних порід, поодинці та невеликими групами.

Розповсюджений на Правобережному Поліссі та в Правобережному Лісостепу.

    Галерея

Автор фото: В. Шульга

    Література

•  Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 181