Pluteus salicinus
Синоніми і застарілі назви
- Rhodosporus salicinus (Pers.) J. Schröt., 1889
Опис
Шапка діаметром 2 – 8 см, спочатку випукла або конусовидна, пізніше випукло-розпростерта або плоско-розпростерта, з низьким широким бугорком посередині, з гострим краєм. Поверхня шапки гігрофанна, блискуча, притиснуто-луската, в центрі радіально-зморшкувата, біля краю гладенька, сріблясто-сіра, голубувато-сіра, синювато-сіра, синювато-зеленувата, коричнювато-сіра, з темними лусочками.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті або кремові, пізніше рожевуваті, рожево-коричневі або червонуваті.
Споровий порошок рожевий або коричнево-рожевий. Спори 7,5-10 * 5-7 мкм, широкоеліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 6 (10) см, діаметром 0,3 – 1 см, циліндрична, іноді злегка потовщена біля основи, суцільна, ламка, поздовжньо-тонковолокниста, блискуча, біла, біля основи сірувато-зелена або синювато-зелена, в місцях дотику з часом набуває сірувато-зеленуватого або голубуватого забарвлення.
М’якоть тонка, ламка, водяниста, в ніжці рихла, білувата або сірувата, на зрізі злегка зеленіє, без вираженого запаху, або з слабким запахом редьки.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, споживаються лише шапки.
Середовище і розповсюдження
Росте з весни до пізньої осені, в листяних та змішаних лісах, на вологих ділянках, на пеньках, на старих та повалених гниючих стовбурах верб, вільх, беріз, рідко на інших деревах листяних порід.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному та Правобережному Лісостепу, та Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 261 – 262
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 52 – 53
- Малышева Е. Ф. Род Pluteus Fr. в Самарской области. — СПб.: ВИЗР, 2004. — с. 42—44