Pluteus hiatulus
Синоніми і застарілі назви
- Pluteus plautus (Weinm.) Gillet, 1876
Опис
Шапка діаметром 2 – 6 см, спочатку дзвониковидна або напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тупим, тонким, часто хвилястим краєм. Поверхня шапки бархатиста, повстисто-пластівчаста або повстисто-луската, іноді дрібно-луската, зморшкувата, коричнева, темно-бура, світліша біля країв.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, з проміжними пластиночками, спочатку білуваті, пізніше рожевуваті або червонуваті.
Споровий порошок рожевий. Спори 7-8,5 * 6-7 мкм, широкоовальної форми, з гладкою поверхнею, рожеві.
Ніжка висотою 2 – 6 см, діаметром 0,3 – 0,4 см, циліндрична, злегка розширена біля основи, порожниста, білувата, з чорно-бурим борошнистим нальотом, іноді чорно-бурими пластівцями, біля основи з повстистим опушенням.
М’якоть білувата або сірувата, в ніжці бурувата, на зрізі кольору не змінює, з неприємним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця жовтня, в хвойних лісах, на пеньках та на гниючих повалених стовбурах сосен, іноді на ґрунті.
Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 264
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 63 – 65, 69 – 70