Pluteus phlebophorus, Плютей жилкуватий
Синоніми і застарілі назви
- Pluteus chrysophaeus var. phlebophorus (Ditmar) Quél., 1888
- Pluteus nanus subsp. phlebophorus (Ditmar) Konrad & Maubl., 1924
Опис
Шапка діаметром 2 – 6 см, спочатку випукла або конусовидна, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з бугорком в центрі. Поверхня шапки матова, радіально-жилкувато-зморшкувата, особливо в центрі, біля краю гладка, жовтувата, коричнева, темно-коричнева, сизо-бура.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті або жовтуваті, пізніше сірувато-рожеві, з світло-рожевим краєм.
Споровий порошок рожевий. Спори 5-8 * 4,5-7 мкм, округло-овальної форми, з гладкою поверхнею, рожеві, з каплями олії.
Ніжка висотою 3 – 9 см, діаметром 0,2 – 1 см, циліндрична, злегка розширена біля основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, поздовжньо-волокниста, білувата, сірувата або сірувато-жовтувата, біля основи з білуватим пластівчастим опушенням.
М’якоть тонка, білувата або жовта, на зрізі кольору не змінює, з слабким неприємним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця жовтня, в листяних лісах, на трухлявій деревині та на трухлявих пеньках переважно бука, рідше інших листяних порід, на різних залишках гнилої деревини, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному злаково-лучному Степу, та в Карпатах.
Галерея
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 264
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 79 – 81
- Сержанина Г. И. Шляпочные грибы Белоруссии. Определитель и конспект флоры. — Мн.: «Наука и техника», 1984. — с. 107, 291