Pluteus petasatus
Синоніми і застарілі назви
- Pluteus cervinus var. petasatus (Fr.) Fr., 1874
- Pluteus straminiphilus Wichanský, 1968
- Pluteus patricius (Schulzer) Boud., 1904
Опис
Шапка 5 – 15 (20) см, м’ясиста, спочатку напісферична або дзвониковидна, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта або плоско-розпростерта, іноді з низьким широким бугорком посередині. Поверхня шапки гладка, суха, тонко- або грубо-луската, особливо в центрі, білувата, сірувато-білувата, в центрі темніша, сірувата або коричнювата, з коричневими лусочками.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білі, пізніше брудно-рожеві.
Споровий порошок рожевий. Спори 7,5-9 * 4,5-5 мкм, широкояйцевидної форми, з гладкою поверхнею, рожеві.
Ніжка висотою 3 – 20 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, іноді потовщена біля основи, поздовжньо-волокниста, гладка, біла, біля основи борозниста, з коричнюватими або сіруватими волокнами.
М’якоть щільна, в ніжці волокниста, біла, без вираженого запаху, або з слабким запахом редьки.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, споживаються лише шапки.
Середовище і розповсюдження
Росте з весни до кінця осені, в лісах, садах, та парках, часто в межах міст та сіл, на пеньках, та на гниючій деревині дерев листяних порід, на гниючій деревині зануреній в ґрунт, поодинці та групами, зростками.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 262
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 45 – 46
- Малышева Е. Ф. Род Pluteus Fr. в Самарской области. — СПб.: ВИЗР, 2004. — с. 33—37