Pluteus pellitus
Синоніми і застарілі назви
- Hyporrhodius pellitus (Pers.) Henn., 1898
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку дзвониковидна або випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з тупим бугорком в центрі. Поверхня шапки спочатку радіально-тонко-повстиста, в центрі дрібно-луската, пізніше шовковисто-волокниста, суха, біла або жовтувато-біла.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, спочатку білуваті, пізніше рожевуваті.
Споровий порошок рожевий. Спори 5,7-8 * 4-5,5 мкм, округло-овальної форми, з гладкою поверхнею, рожевуваті.
Ніжка висотою 4 – 7 см, діаметром 0,4 – 1 см, циліндрична, іноді злегка потовщена до основи, суцільна, поздовжньо-волокниста, з сірими волокнами, гола, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть тонка, м’яка, в ніжці жорстка, біла, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, споживаються лише шапки.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до середини вересня, в листяних лісах, на пеньках та на гниючій деревині листяних порід, рідше на ґрунті біля стовбурів або біля пеньків, поодинці та невеликими групами, рідко.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.
Галерея
Література
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 261.
- Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 53 – 55.
- Малышева Е. Ф. Род Pluteus Fr. в Самарской области. — СПб.: ВИЗР, 2004. — с. 35—36.