Pluteus leoninus

Pluteus_leoninus_0 Плютей лев’яче-жовтий
 
Відділ:   Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:   Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:   Агарикальні (Agaricales)
Сім’я:   Плютеєві (Pluteaceae)
Рід:   Плютей (Pluteus)
Повна назва:   Pluteus leoninus (Schaeff.) P. Kumm., 1871

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Pluteus luteomarginatus Rolland, 1889
  • Pluteus fayodii Damblon, Darimont & Lambinon, 1959
  • Pluteus flavobrunneus J. Favre, 1960

    Опис   

Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку напівсферична або яйцевидна, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, іноді з широким низьким бугорком посередині, з коротко-рубчастим краєм. Поверхня шапки гола або з борошнистим нальотом, з сітчастим візерунком, біля краю злегка бархатиста, золотисто-жовта, насичено-жовта.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, вільні, з проміжними пластиночками, спочатку білуваті, пізніше рожевуваті або червонуваті, іноді з жовтуватим краєм.

Споровий порошок рожевий. Спори 6-8 * 5-7 мкм, майже округлої форми, з гладкою поверхнею, рожеві.

Ніжка висотою 4 – 7 см, діаметром 0,3 – 1 см, циліндрична, іноді злегка потовщена до основи, суцільна, поздовжньо-волокниста, з жовто-коричневими поздовжніми волокнами, гладка, жовтувата, вгорі білувата, біля основи з білим волосистим опушенням.

М’якоть білувата, під шкіркою шапки жовтувата, без вираженого запаху, або з легким приємним грибним запахом.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.


    Середовище і розповсюдження

Росте з липня до жовтня, в листяних букових та дубових лісах, на старих трухлявих пеньках та гнилих опалих гілках дубів та буків, на повалених трухлявих стовбурах, рідко.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.


   Галерея

Pluteus_leoninus_1 Pluteus_leoninus_0 Pluteus_leoninus_4
Pluteus_leoninus_3 Pluteus_leoninus_2  
     

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз’яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні. — К.: Урожай, 1979. – с. 265
  • Вассер С. П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы. — К.: «Наукова думка», 1992. — с. 67 – 70