Pisolithus arhizus
Синоніми і застарілі назви
- Lycoperdon arhizum Scop., 1786
- Lycoperdon arhizon Scop., 1786
- Scleroderma arrhizum (Scop.) Pers., 1801
- Scleroderma arhizum (Scop.) Pers., 1801
- Pisocarpium arhizum (Scop.) Link, 1816
- Lycoperdon capitatum J.F. Gmel., 1792
Опис
Плодові тіла спочатку підземні, округлої або булавовидної форми, з зелено-жовтими тяжками міцелію, пізніше наземні, булавовидної або бульбовидної форми, сидячі або ніжковидно звужені біля основи, з розгалуженим, кореневидним відростком. Верхня частина діаметром 2 – 11 см, містить глебу, нижня частина діаметром 1 – 8 см, іноді зовсім відсутня, з стерильною тканиною.
Перидій (оболонка плодового тіла) тонкий, гладенький, іноді бугристий, спочатку охряно-жовтий, охряно-оливковий, жовтуватий, пізніше жовто-коричневий, червоно-оливковий, коричневий, ламкий, при дозріванні руйнується і відпадає, плодове тіло після цього набуває схожості з екскрементами тварин або гнилими рослинними залишками.
Глеба спочатку водяниста, біла або жовтувата, при дозріванні коричнева, розпадається на невелику кількість нерівних, кутастих, гладеньких, спочатку сірчано-жовтих, пізніше червонувато-коричневих, коричневих перидіол (капсул із спорами), зв’язаних між собою темно-коричневою желатиноподібною масою, пізніше перидіоли руйнуються, вивільняючи порошисту спорову масу.
Споровий порошок коричневий. Спори 7-12 мкм, округлої форми, з бородавчастою поверхнею, з каплею олії, червонувато-коричневі.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до вересня, в хвойних лісах, на освітлених ділянках, на річкових берегах, на узбіччях, на лісових дорогах, на піщаних та кислих ґрунтах, поодинці та невеликими групами, рідко.
Рідкісний вид. Зустрічається в Правобережному Лісостепу та Правобережному та Лівобережному Злаковому Степу. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “рідкісний”.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 495 – 496