Phyllotopsis nidulans
Синоніми і застарілі назви
- Pleurotus nidulans (Pers.) P. Kumm., 1871
- Crepidotus nidulans (Pers.) Quél., 1875
- Claudopus nidulans (Pers.) Peck, 1886
- Dendrosarcus nidulans (Pers.) Kuntze, 1898
- Panus nidulans (Pers.) Pilát, 1930
- Dendrosarcus mollis Paulet, 1793
- Panus foetens Fr., 1838
Опис
Шапка діаметром 2 – 8 см, спочатку неправильно-нирковидної форми, з підігнутим опушеним краєм, пізніше гніздовидна, чашевидна, з завернутим або опущеним, лопатевим або хвилястим краєм, сидяча, приросла боком або верхом. Поверхня шапки щетинисто-повстиста, світло-жовта, жовтувата, оранжево-жовта, темно-жовта, з білим або жовтуватим повстистим опушенням, при підсиханні вицвітає до жовто-коричнюватої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі або середньої густоти, широкі, радіально-розташовані, бурувато-жовті, оранжево-жовті, темно-жовті.
Споровий порошок жовтувато-червонуватий або коричнювато-червонуватий. Спори 5-6 * 2,5-3 мкм, циліндричної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка відсутня.
М’якоть тонка, водяниста, з віком шкірясто-коркова, жовтувата, з легким неприємним запахом або без запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до листопада, на повалених стовбурах, на пеньках та опалих гілках, дерев листяних порід, частіше на березах, осиках, липах, групами, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Злаково-лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 133