Pholiota lubrica
Синоніми і застарілі назви
- Flammula lubrica (Pers.) P. Kumm., 1871
- Inocybe lubrica (Pers.) Roze, 1876
- Dryophila lubrica (Pers.) Quél., 1886
- Flammopsis lubrica (Pers.) Fayod, 1889
- Gymnopilus lubricus (Pers.) S. Imai, 1938
- Pholiotina lubrica (Pers.) Singer, 1951
- Pholiota lenta var. medullata Wichanský, 1967
- Flammula decussata (Fr.) Gillet, 1876
- Pholiota decussata (Fr.) M.M. Moser, 1967
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, іноді увігнута посередині, з віком з хвилястим краєм. Поверхня шапки дуже слизиста, спочатку іноді луската, пізніше гола, червонувато-коричнева, коричнево-руда, жовта, біля краю світліша, жовтувата або білувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі зубцем, спочатку білуваті, сіруваті, пізніше пізніше сизо-буро-оливкові, рудуваті, іноді плямисті.
Споровий порошок оливково-коричневий. Спори 8-9,5 * 4-5,5 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, коричнюваті.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,5 – 1 см, циліндрична, іноді потовщена біля основи, рівна або зігнута, спочатку суцільна, пізніше з порожнистим каналом, з швидко зникаючим рудуватим кільцем, вгорі біла, покрита борошнистим нальотом, нижче білувата, іноді брудно-жовтувата, рудувата, волокниста, покрита білими або рудуватими лусками, біля основи бура.
М’якоть м’ясиста, біла або жовтувата, в ніжці брудно-біла, гіркувата на смак, з слабким неприємним запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до жовтня, в хвойних лісах, на відкритих галявинах, на пеньках та біля них, біля стовбурів, на залишках трухлявої деревини, іноді на ґрунті, групами.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 318