Pholiota flammans
Синоніми і застарілі назви
- Paxillus filamentosus (Scop.) Fr., 1838
- Dryophila flammans (Batsch) Quél., 1886
- Hypodendrum flammans (Batsch) Murrill, 1912
- Pholiota kauffmaniana A.H. Sm., 1944
Опис
Шапка діаметром 3 – 6 (10) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, випукло-розпростерта, іноді з бугорком посередині. Поверхня шапки яскраво-жовта, золотисто-жовта, оранжево-жовта, в центрі переважно гола, до краю покрита стовбурчастими, гострими, жовтими, м’якими, нестійкими, концентрично розташованими лусочками.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, прирослі, спочатку того ж кольору, що й поверхня шапки, пізніше іржаво-жовті, жовто-бурі.
Споровий порошок охряно-коричневий. Спори 3-4 * 2-2,5 мкм, циліндрично-овальної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 5 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, злегка звужена біля основи, рівна або зігнута, спочатку суцільна, пізніше порожниста, з кільцем, вище кільця гладка, нижче кільця того ж кольору, що й поверхня шапки, покрита стовбурчастими, м’якими, нестійкими лусочками, біля основи іржаво-жовта. Кільце жовте, лускате.
М’якоть тонка, м’яка, в ніжці жорстка, спочатку яскраво-жовта, пізніше коричнювата, з неприємним редьковим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до жовтня, в хвойних лісах, на пеньках та біля них, на повалених мертвих стовбурах, групами, часто.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 320