Синоніми і застарілі назви

• Flammula highlandensis (Peck) Peck, 1897
• Gymnopilus highlandensis (Peck) Murrill, 1917
• Pholiota highlandensis (Peck) Singer, 1952
• Flammula carbonaria var. gigantea J.E. Lange, 1940
• Pholiota luteobadia A.H. Sm. & Hesler, 1968
• Pholiota carbonaria (Fr.) Singer, 1951
• Flammula carbonaria (Fr.) P. Kumm., 1871
• Inocybe carbonaria (Fr.) Roze, 1876
• Gymnopilus carbonarius (Fr.) Murrill, 1912

---

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 5 (10) см, тонком’ясиста, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з бугорком посередині або без нього, іноді злегка увігнута. Поверхня шапки гола, клейкувата, дрібно-волокниста, в суху погоду суха, блискуча, жовто-охряно-коричнева, сірувато-червонувато-коричнева, рудувато-жовтувата, біля краю світліша, жовтувата, іноді з волокнистими залишками покривала на краю.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі або прирослі зубцем, спочатку жовтуваті, жовтувато-зеленуваті, пізніше бурувато-коричнюваті, сірувато-коричнюваті, оливково-коричнюваті.

Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 6-7 * 3-4 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 2 – 6 см, діаметром 0,2 – 0,4 см, циліндрична, з невеликим потовщенням біля основи, з порожнистим каналом, з волокнистими залишками буруватого кільця, спочатку жовтувата, пізніше вгорі білувата, нижче іржаво-коричнювата, бурувата, чорно-бура, покрита темними лусочками або пластівцями.

М’якоть тонка, жовтувата, жовтувато-коричнювата, рудувато-коричнювата, з слабким неприємним запахом.

Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями, або неїстівний. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до кінця жовтня, в лісах на згарищах, на ґрунті, групами.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.

---

---

    Галерея